Фундація - Страница 4

Він відійшов із дещо приголомшеним поглядом. Його знайомий з ліфта вказав на місце поруч, і Ґаал присів.

Чоловік усміхнувся.

— Мене звати Джерріл. Ви вперше на Тренторі?

— Так, містере Джерріл.

— Я так і думав. Джерріл — це моє ім’я, а не прізвище. Трентор захопить вас, якщо ви маєте поетичний темперамент. Тренторіанці ніколи не приходять сюди. Вони не люблять це місце. Воно їх нервує.

— Нервує? Мене, до речі, звати Ґаал. Чому воно має їх нервувати? Воно прекрасне.

— Це, Ґаале, ваше суб’єктивне сприйняття. Якщо ви народилися в кабінці, виросли в коридорі, працюєте в клітці, а відпочиваєте в переповненому зимовому саду, а потім виходите на відкритий простір, де над вами немає нічого, крім неба, то це може викликати у вас лише нервовий зрив. Вони змушують дітей приходити сюди раз на рік, після того як їм виповниться п’ять. Не знаю, чи є від цього якась користь. Насправді їм цього мало, і коли вони приходять сюди перші кілька разів, то влаштовують істерики. Діти повинні відвідувати майданчик хоча б раз на тиждень, одразу як їх відлучать від грудей. — Він продовжив: — Звичайно, усе це не має ніякого значення. Що з того, що вони ніколи сюди не виходять? Вони щасливі там, унизу, керуючи Імперією. Як ви думаєте, на якій ми висоті?

— Півмилі? — сказав він і подумав, чи не наївно це прозвучало.

Мабуть, наївно, бо Джерріл трохи пирхнув, стримуючи сміх.

— Ні, лише п’ятсот футів.

— Що? Але ж ліфт піднімався…

— Знаю. Та більшу частину часу він піднімався до рівня поверхні. Трентор на милю вглибину пронизаний тунелями. Він мов айсберг. На дев’ять десятих він прихований від людського ока. Використовуються навіть кілька миль ґрунту під океаном на береговій лінії. Насправді ми настільки занурилися під землю, що можемо використовувати різницю температур, яка створюється цією парою миль, і забезпечувати всі свої потреби в енергії. Ви про це знали?

— Ні, я думав, що ви використовуєте атомні генератори.

— Колись використовували. Але так дешевше.

— Уявляю собі.

— Що ви про все це думаєте? — На якусь мить доброзичливий тон чоловіка випарувався, перетворившись на прагматичність. Він набув майже хитрого вигляду.

Ґаал розгубився.

— Прекрасно, — повторив він знову.

— Ви тут на відпочинку? Чи подорожуєте, роздивляєтеся визначні місця?

— Не зовсім. Узагалі-то, я завжди мріяв відвідати Трентор, але передусім приїхав сюди на роботу.

— Так? /Он як?/

Ґаал відчув, що має пояснити.

— Буду працювати в проекті доктора Селдона в університеті Трентора.

— Ворона Селдона?

— Ні. Я маю на увазі Гарі Селдона. Психоісторика Селдона. Я не знаю ніякого Ворона.

— Це він і є. Його тут називають Вороном. Самі розумієте, у лайливій формі. Він продовжує прогнозувати катастрофи.

— Катастрофи? — Ґаал був щиро здивований.

— Звичайно, ви мали б це знати. — Джерріл не усміхався. — Ви ж працюватимете на нього, хіба ні?

— Ну так, я математик. Але чому він передбачає катастрофи? Які саме?

— А ви як думаєте?

— Боюся, що не маю анінайменшого уявлення. Я читав статті, опубліковані Селдоном і його групою. Вони стосуються математичної теорії.

— Так, те, що публікується.

Ґаал відчув роздратування. /Він сказав: /

— Я думаю, мені час повертатися. Дуже радий був з вами познайомитися.

Джерріл байдуже помахав йому рукою.

У номері Ґаал застав якогось чоловіка. Він був настільки вражений, що навіть не вимовив неминучої фрази «Що ви тут робите?», яка вже мала злетіти з його вуст.

Чоловік підвівся. Він був старий і майже лисий, трохи кульгав, але його сині очі були ясні.

— Я Гарі Селдон, — сказав він, перш ніж спантеличений мозок Ґаала зіставив це обличчя з тим, що він багато разів бачив на фотографіях.

4

ПСИХОІСТОРІЯ — …Використовуючи нематематичні концепції, Ґаал Дорнік визначив психоісторію як галузь математики, що досліджує реакції людських груп на певні соціальні та економічні стимули…

Усі ці визначення містили приховане вихідне положення, що реакції людських груп завеликі для справжньої статистичної обробки. Необхідний розмір такої групи може бути визначений за допомогою першої теореми Селдона, яка… Іншим вихідним положенням було те, що людська група не повинна підозрювати про психоісторичний аналіз, щоб її реакції були справді випадковими.

В основі всієї психоісторії лежить розробка функцій Селдона, які показують властивості, що їх можна порівняти з такими соціальними та економічними силами, як…

Галактична енциклопедія

— Доброго дня, сер, — сказав Ґаал. — Я… Я…

— Ви не думали, що ми зустрінемося раніше, ніж завтра? Звісно, ми не мали б зустрітися. Просто, якщо ми плануємо користуватися нашим обладнанням, то мусимо працювати швидко. Набирати нових людей стає дедалі важче.

— Не розумію вас, сер.

— Ви ж розмовляли з чоловіком на оглядовій вежі?

— Так, його звати Джерріл. Більше я нічого про нього не знаю.

— Його ім’я нічого не означає. Він є агентом Комісії громадської безпеки. Він стежив за вами від космопорту.

— Але чому? Я дуже збентежений.

— Цей чоловік на вежі щось говорив про мене?

Ґаал завагався.

— Він називав вас Вороном Селдоном.

— Він сказав чому?

— Сказав, що ви передбачаєте катастрофи.